Чому серверні процесори дорожчі та чим вони відрізняються від десктопних

Серверні процесори — дорогі компоненти з високими вимогами до іншого заліза. Якщо порівнювати їх зі звичайними, націнка може досягати 50–100% при схожих характеристиках. Наскільки це виправдано? 

Якщо коротко, це абсолютно природно та логічно. Десктопні процесори розраховані на короткочасні пікові навантаження. Серверні ж витримують роботу 24/7 протягом місяців і років без права на помилки та збої. Перші використовуються для ігор і повсякденної роботи, а другі — для підтримки сайтів і веб-сервісів, для масштабних обчислень, наукових досліджень і розробки нового програмного забезпечення. 

Хочете знати більше про відмінності процесорів? У цій статті ми розберемо, чим серверні моделі відрізняються від потужних декстопних — за архітектурою, технологіями, характеристиками та цінами. 

Архітектурні та технічні відмінності

Все починається з базових характеристик:

• Кількість ядер. Для повсякденних задач достатньо 8–16 ядер. Рідше зустрічаються чіпи на 24–32 ядра, які зазвичай використовуються у робочих станціях. Сервери працюють з іншими масштабами — до 96–128 фізичних ядер і вдвічі більше потоків інформації. Вони здатні швидко проводити розподілення обчислення, підтримувати усі можливі функції веб-додатків чи забезпечувати потреби десятків сайтів на віртуальних машинах. 

• Тактова частота. Якщо порівняти Intel Xeon vs. Intel Core, то ми побачимо, що десктопні чіпи набагато швидше. Вони досягають частоти 5,5–6,0 ГГц у турборежимі навіть без розгону. Сервери обмежуються 3,5–5,0 ГГц. Їх швидкість обмежується заради надійності та стабільності. Це ніби мотор у вантажівці, здатний пройти мільйони кілометрів проти десятків тисяч у потужних легкових авто. 

• Обсяг кешу. Тут сервери виграють незалежно від інших умов. Наприклад, якщо ми порівняємо AMD EPYC vs. AMD Ryzen, перший запропонує 384 МБ низькорівневого L3-кешу, тоді як останній — 96 МБ. Така особливість дає можливість тримати у внутрішній пам’яті більше даних і команд, відправляючи менше запитів до оперативної пам’яті та накопичувачів даних. 

І ще одна відмінність, за якою часто відрізняють домашні робочі станції та сервери. Серверні материнські плати можуть мати кілька сокетів під процесори — від 2 до 8. Це дозволяє великим підприємствам і дата-центрам масштабувати обчислювальну потужність, не збільшуючи пропорційно площу приміщень. Це дороге, але цілком раціональне рішення для бізнесу. 

Пам’ять і розширюваність

Усі серверні процесори без виключення підтримують оперативну пам’ять ECC Registered. Ми розповідали про неї в окремій статті, а тому обмежимся коротким повторенням основних тез:

• ECC — функція корекції помилок. Мінімізує кількість збоїв, гарантує правильну роботу програмного забезпечення, підвищує точність обчислень. 

• Registered — регістрова пам’ять зі спеціальними контролерами для розподілення задач. Підвищує продуктивність і збільшує максимальний об’єм DDR.

У порівнянні сервер vs. ПК пам’ять ECC Registered буде працювати трохи повільніше. Тому вона не підійде для ігор і мультимедіа, але буде ідеальним вибором для професійної роботи. 

Відмінності процесорів помітні і в кількості каналів пам’яті — 2 або 4 у домашніх ПК, до 12 каналів у серверів. Норма для потужних комп’ютерів класу HPC (high performance computing) — 128–256 ГБ DDR, для серверних збірок — від 512 ГБ до 4 ТБ. 

Надійність і довговічність

Робочі станції та сервери мають різні умови експлуатації. Перші можуть навантажуватися протягом 1–2 доби, а потім простоювати. Другі працюють протягом років без жодної зупинки — саме тому ви можете побачити uptime 99%+ на сайтах провайдерів і хостингів. 

Тому відмінності полягають не лише у технічних характеристиках, а й у контролі якості. Якщо порівняти Intel Xeon vs. Intel Core, серверні чіпи будуть мати набагато більший відсоток відбраковки через дрібні проблеми. І це також підвищує їх вартість. 

У серверних платформах також реалізовані технології Reliability, Availability, Serviceability (RAS). Вони дозволяють виправляти дрібні збої «на льоту» без зупинки усієї системи. Якщо у десктопного комп’ютера зупиниться одне ядро, він зависне чи перезавантажиться. Якщо це станеться із сервером, машина ізолює проблему, від’єднає фізичне ядро та спробує перезапустити його окремо. У 99% випадках комп’ютер продовжить працювати, навіть якщо ядро так і не запуститься. 

Звичайно, середній термін служби комплектуючих залежить від конкретних умов експлуатації. Але якщо порівнювати сервер vs. ПК з постійним рівнем навантаження у 70–90%, перший прослужить 5–7 років, а другий — 3–4 роки, майже вдвічі менше. 

Енергоспоживання та тепловиділення

У порівнянні популярних процесорів AMD EPYC vs. AMD Ryzen серверні моделі споживають вдвічі більше електроенергії та виділяють вдвічі більше тепла. До того ж вони працюють у режимі постійного навантаження, а тому ці показники майже ніколи не знижуються. 

У більшості десктопних чипів показник тепловиділення (TDP) коливається від 50 до 150 Вт без розгону. У серверних він досягає 200–400 Вт. 

Відповідно відрізняються й вимоги до систем охолодження. У домашніх ПК це вентилятори чи рідинні кулери. У дата-центрах — вентиляторні стійки, рідинні камери для занурення комп’ютерів і промислові системи кондиціювання. Це забезпечує надійність і стабільну продуктивність корпоративної інфраструктури. 

Ціна та доступність

Прочитавши усі порівняння вище, ви можете відповісти на питання, в чому полягають відмінності процесорів і чому ціна чіпів відрізняється. Щоб продемонструвати це на практиці, ми зберемо невелику табличку, в якій влаштуємо порівняння Intel Xeon vs. Intel Core та AMD EPYC vs. AMD Ryzen. У неї ми включимо топові десктопні чіпи та серверні рішення від бюджетного до преміального рівня:

Варто враховувати й доступність. Серверні процесори сьогодні — «гарячий» товар, який використовується для швидкого масштабування моделей штучного інтелекту, розбудови дата-центрів та організації лабораторій. Тому реальні ціни можуть бути навіть вищими — особливо на бюджетні моделі. 

Як правильно вибрати процесор?

Ось короткий гайд, який допоможе вам уникнути помилок. 

Десктопні процесори:

• Ігри. 

• Дизайн і монтаж відео на любительському рівні. 

• Робота фрилансера. 

• Навчання. 

• Креативні задачі.

• Хобі. 

• Веб-серфінг, спілкування тощо. 

Серверні процесори:

• Підтримка сайтів і веб-сервісів. 

• Аналіз баз даних. 

• Фінансові та логістичні системи. 

• Інженерні комплекси CAD/CAM. 

• Віртуалізація та хмарні сервіси. 

• Наукові дослідження. 

• Навчання штучного інтелекту тощо. 

Чи варто купувати серверні рішення для десктопів? Нові процесори дуже дорогі для побутового застосування. На маркетплейсах можна знайти вживані та вибраковані чіпи, але їх надійність і продуктивність буде сумнівною. Купуючи їх, ви завжди ризикуєте. До того ж серверні моделі не дадуть вам жодних переваг в порівнянні з топовими десктопними. Тому наша порада — завжди купувати відповідні процесори для кожного типу комп’ютерів. 

Висновок

Розглянувши відмінності процесорів, ми можемо однозначно сказати. Серверні — для професійних задач, для розвитку й масштабування бізнесу, для адаптації до нових технологій і створення інноваційних цифрових продуктів. Десктопні — для комфорту у повсякденних задачах, від веб-серфінгу та ігор до любительського 3D-моделювання та хобі. 

Кожен процесор має свою сферу застосування та свої сценарії використання. Ви можете придбати обидва варіанти чіпів в інтернет-магазині Alfa Server. Наші спеціалісти підберуть оптимальну модель під ваші вимоги чи порекомендують готові збірки на їх основі з 38 місяцями гарантії.